ТЕОРЕТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ
Харчова промисловість - сукупність виробництв, які спеціалізуються передусім на виготовленні готових харчових продуктів або у вигляді напівфабрикатів, а також деяких непродовольчих товарів - тютюнових виробів, мила та мийних засобів, парфумерно-косметичної продукції. Це одна з найрозвиненіших галузей промисловості світу. Частина виробництв цієї промисловості тяжіє до сировини, інша - до районів споживання. Якщо для розвинутих країн характерні обидва типи виробництв, то для слаборозвинутих - переважно другий.
Найбільше продовольства експортують американські країни - США, Бразилія, Канада, Аргентина, а також Китай. Троє з цієї п'ятірки належать і до найбільших у світі імпортерів продовольства. Причому лідер в обох випадках залишається незмінним - США. За ними послідовно розташовуються Японія, Китай, Росія і Канада.
Із сільським господарством традиційно пов’язана харчова промисловість.
У всіх країнах світу вона складалася протягом тривалого часу. Проте деякими виробництвами та продовольчими товарами країни знані у всьому світі. Найбільш різноманітною є харчова промисловість країн Європи. Виходячи з багатовікових традицій та природних умов, там складалося неповторне виробництво харчових товарів. Так, «молочною фермою» Європи називають Данію. Виробництвом твердих сирів відомі Швейцарія, Нідерланди, Франція (мал. 156). Високоякісні рибні консерви випускають приморські держави: Норвегія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Латвія. Виробництво оливкової олії налагоджене у багатьох країн Середземномор’я, але лідерами є Іспанія (36 % світового виробництва), Італія (25 %) та Греція (18 %). Переробкою та консервуванням овочів та фруктів займаються країни південної та центральної Європи: Італія, Болгарія, Угорщина. Батьківщиною макаронної промисловості є Італія. Ковбасами та пивом славиться Німеччина. Виноробство є «візитівкою» Італії, Франції, Іспанії, Болгарії, Молдови. На весь світ відомі тютюнові вироби Болгарії, Греції, Македонії, Албанії, Боснії і Герцеговини.
Останнім часом набуло розвитку використання напівфабрикатів та розширилася мережа швидкого харчування «фастфуд», батьківщиною яких є США. США вирізняється виробництвом м’ясних, молочних та овочевих консервів. Потужна харчова промисловість склалася у країнах Латинської Америки. Головне її виробництво – цукрова промисловість, яка основана на переробці цукрової тростини. Особливого розвитку вона набула у Бразилії, Мексиці, Колумбії, на Кубі та інших країнах Карибського басейну. Багато соняшникової олії вивозить на світовий ринок Аргентина. Плодоовочеконсервна промисловість експортує консервовані ананаси, фруктові соки, конфітюри з тропічних фруктів, томатну пасту тощо. На експорт працює м’ясоохо лоджувальна промисловість Ар ген тини та Уругваю. В країнах Азії та Африки харчова промисловість розвивається швидкими темпами. Вона представлена переважно первинною переробкою сировини. Розширилося експортне значення консервованої продукції: екзотичних тропічних фруктів. Важливого значення набула олійна промисловість, яка представлена виробництвом пальмової та арахісової олії. Низка країн відома виробництвом тростинного цукру (Індія, Таїланд, Китай), фасуванням какао (КотД’Іваур, Гана, Нігерія, Індонезія), кави (Бразилія, Колумбія, Індонезія) та чаю (Китай, Індія, Кенія, ШріЛанка).
Найбільше продовольства експортують американські країни - США, Бразилія, Канада, Аргентина, а також Китай. Троє з цієї п'ятірки належать і до найбільших у світі імпортерів продовольства. Причому лідер в обох випадках залишається незмінним - США. За ними послідовно розташовуються Японія, Китай, Росія і Канада.
Із сільським господарством традиційно пов’язана харчова промисловість.
У всіх країнах світу вона складалася протягом тривалого часу. Проте деякими виробництвами та продовольчими товарами країни знані у всьому світі. Найбільш різноманітною є харчова промисловість країн Європи. Виходячи з багатовікових традицій та природних умов, там складалося неповторне виробництво харчових товарів. Так, «молочною фермою» Європи називають Данію. Виробництвом твердих сирів відомі Швейцарія, Нідерланди, Франція (мал. 156). Високоякісні рибні консерви випускають приморські держави: Норвегія, Ісландія, Іспанія, Португалія, Латвія. Виробництво оливкової олії налагоджене у багатьох країн Середземномор’я, але лідерами є Іспанія (36 % світового виробництва), Італія (25 %) та Греція (18 %). Переробкою та консервуванням овочів та фруктів займаються країни південної та центральної Європи: Італія, Болгарія, Угорщина. Батьківщиною макаронної промисловості є Італія. Ковбасами та пивом славиться Німеччина. Виноробство є «візитівкою» Італії, Франції, Іспанії, Болгарії, Молдови. На весь світ відомі тютюнові вироби Болгарії, Греції, Македонії, Албанії, Боснії і Герцеговини.
Останнім часом набуло розвитку використання напівфабрикатів та розширилася мережа швидкого харчування «фастфуд», батьківщиною яких є США. США вирізняється виробництвом м’ясних, молочних та овочевих консервів. Потужна харчова промисловість склалася у країнах Латинської Америки. Головне її виробництво – цукрова промисловість, яка основана на переробці цукрової тростини. Особливого розвитку вона набула у Бразилії, Мексиці, Колумбії, на Кубі та інших країнах Карибського басейну. Багато соняшникової олії вивозить на світовий ринок Аргентина. Плодоовочеконсервна промисловість експортує консервовані ананаси, фруктові соки, конфітюри з тропічних фруктів, томатну пасту тощо. На експорт працює м’ясоохо лоджувальна промисловість Ар ген тини та Уругваю. В країнах Азії та Африки харчова промисловість розвивається швидкими темпами. Вона представлена переважно первинною переробкою сировини. Розширилося експортне значення консервованої продукції: екзотичних тропічних фруктів. Важливого значення набула олійна промисловість, яка представлена виробництвом пальмової та арахісової олії. Низка країн відома виробництвом тростинного цукру (Індія, Таїланд, Китай), фасуванням какао (КотД’Іваур, Гана, Нігерія, Індонезія), кави (Бразилія, Колумбія, Індонезія) та чаю (Китай, Індія, Кенія, ШріЛанка).
Немає коментарів:
Дописати коментар