ТЕОРЕТИЧНА ПІДГОТОВКА
Транспорт є галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери послуг. Він не створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і людей, розвиваючи зв'язки між підприємствами, галузями, регіонами. Його ще називають "кровоносною системою економіки", бо він є необхідною умовою функціонування господарства.
Транспорт поділяється на вантажний і пасажирський, залежно від того, які об'єкти ним перевозяться. Вантажний транспорт забезпечує виробничі зв'язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання; основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення (кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т • км).
Пасажирський транспорт забезпечує перевезення населення; його основними показниками є пасажироперевезення (кількість пасажирів, перевезених за рік) і пасажирообіг (добуток кількості пасажирів на відстань перевезень, вимірюється у пасажирокілометрах).
Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, морський, річковий, авіаційний.
Залежно від середовища переміщення їх групують у наземний, водний і повітряний транспорт.
Кожний з них має свою специфіку. Для забезпечення роботи господарства країни всі види транспорту повинні бути взаємопов'язані, працювати злагоджено. Сукупність усіх видів транспорту, об'єднаних між собою транспортними мережами (дорогами) і вузлами, в яких відбувається обмін вантажами і пасажирами, називається транспортною системою.
ЗАЛІЗНИЧНИЙ ТРАНСПОРТ. Перше місце за вантажообігом і пасажирообігом серед усіх видів транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль як у внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані. Довжина залізниць в Україні становить 22 тис. км, майже 2/5 з них — електрифіковані. З 30-х років розпочато електрифікацію залізниць. Зараз найважливіші з них електрифіковані, що становить третину від загальної довжини всіх залізниць. Паровози замінені тепловозами та електровозами.
Середня щільність шляхів— 37 км залізничних колій на 1 тис. км2 території. Найбільша щільність залізниць у Донбасі, Придніпров'ї та західній частині України. Найменше залізниць на Поліссі та у південній частині Степу.
Перші залізниці в Україні були побудовані між містами Перемишль — Львів (1861 р.), Одеса — Балта (1865 р.), Балта — Жмеринка — Київ (1870 р.), Львів — Волочиськ — Жмеринка (1871 р.).
Нині найважливішими залізничними магістралями України є: Київ — Фастів — Козятин — Здолбунів — Львів — Чоп; Фастів — Знам'янка — Дніпропетровськ — Донбас; Київ — Полтава — Харків; Кривий Ріг — Запоріжжя — Донбас; Харків — Донбас; Харків — Запоріжжя — Севастополь, а також ті, що йдуть до морських портів та державних кордонів країни.
Найбільші залізничні вузли — Київ, Львів, Харків, Дніпропетровськ, Знам'янка, Ясинувата, Запоріжжя.
Найбільш завантаженими в Україні є колії Донбасу і Придніпров'я, де в структурі перевезень переважають вугілля, залізна і марганцева руди, метал. Крім того, залізницями перевозиться значна кількість будівельних матеріалів та зерна.
Найбільш швидкісні залізничні магістралі, якими курсують пасажирські поїзди-експреси, з'єднали столицю країни з найбільшими містами — Харковом і Дніпропетровськом. Подібні магістралі найближчим часом проляжуть до Львова і Одеси.
В межах України функціонують Львівська, Південно-Західна, Одеська, Придніпровська і Донецька залізниці. Усі вони виконують великий обсяг внутрішніх та експортно-імпортних перевезень, а на Львівській залізниці сформувалися потужні залізничні вузли, що працюють на країни Центральної і Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп). Традиційно українські залізниці виконують транзитні перевезення вантажів із Росії до чорноморських портів України та в країни Європи, а також пасажирські перевезення з Росії в Чехію, Словаччину, Угорщину, Австрію, країни Балканського півострова.
Певні проблеми у міжнародних перевезеннях виникають у зв'язку з різною шириною колій в Україні (так звана широка колія) та її західних сусідів (так звана європейська колія). Заміна коліс на кордонах призводить до втрати часу під час транспортування.
Автомобільний транспорт здійснює перевезення різноманітних вантажів і пасажирів переважно на короткі і середні відстані. За кількістю перевезених вантажів і пасажирів йому немає рівних серед усіх видів транспорту.
Загальна довжина автомобільних шляхів в Україні становить 169 тис. км, майже всі вони — з твердим покриттям. Переважання рівнинного рельєфу сприяє більш-менш рівномірному розвитку автомобільної мережі на всій території України.
Автомагістралями називають шляхи, що забезпечують високу пропускну здатність та швидкість руху. Серед них розрізняють автостради — дороги, що мають по кілька смуг в обох напрямках руху і не мають перетину з іншими шляхами на одному рівні. За довжиною автострад Україна поступається багатьом європейським країнам. Низька і якість доріг та автосервісу, що створює проблеми в інтеграції української транспортної мережі у загальноєвропейську.
Найважливішими автомагістралями в Україні є: Київ — Житомир — Рівне — Львів — Ужгород; Київ — Полтава — Харків; Київ — Умань — Одеса; Харків — Запоріжжя — Сімферополь. Великі автотранспортні вузли – Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Умань, Львів. Зростає роль автомобільного транспорту в перевезеннях на далекі відстані та міжнародному сполученні. Основні «виходи» з України — автошляхи з Ковеля, Львова, Ужгорода, Чернівців, Одеси, Ізмаїла, Маріуполя, Харкова, Сум, Глухова, Чернігова.
У перспективі транспортна мережа все тісніше інтегруватиметься у високорозвинуту європейську комунікаційну систему. Зокрема, передбачається будівництво транс'європейської автостради Київ — Мадрид.
ТРУБОПРОВІДНИЙ ТРАНСПОРТ. Трубопроводи відіграють важливу роль у транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу. Загальна їх довжина в Україні — понад 40 тис. км, з них 35 тис. км — газопроводи, з яких 87% припадає на газопроводи, а 13% — нафто- і нафтопродуктопроводи. Перший нафтопродуктопровід почав постачати газ з Кавказу до Донбасу в 1931 році. Газопровід вперше в Україні проведений у 1924 році з Дашави до Дрогобича.
Газопроводи Перший в Україні газопровід Дашава — Стрий — Дрогобич почав діяти ще у 1924 р. Розрізняють газопроводи внутрішньодержавного значення і транзитні. Серед внутрішньодержавних найбільшими є: Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Кишинів, Шебелинка — Диканька — західні райони України. Серед транзитних великими є газопроводи "Союз", Уренгой — Помари — Ужгород, "Сяйво Півночі" та ін. Усі вони йдуть з Росії до західного кордону України в Закарпатті, а далі — в країни Центральної і Західної Європи. В Україну через систему російських газопроводів поступає також природний газ із Туркменістану.
Нафтопроводи Мережа нафтопроводів менш густа. Місцеві нафтопроводи короткі, ними перекачується нафта від місць видобутку до нафтопереробних заводів у Кременчуці, Дрогобичі, Надвірній. Однак більшість нафти в Україну поступає з Росії нафтопроводами Самара — Лисичанськ — Кременчук — Херсон (з відгалуженням на Одесу), Грозний — Луганськ — Лисичанськ. У 1963 році через нашу країну пройшов трансєвропейський нафтопровід «Дружба», який транспортує російську нафту в Україну та Європу. У 2001 р. завершено будівництво нафтопроводу Одеса — Броди, по якому в Україну і Європу надходитиме каспійська нафта. Працює у реверсному режимі
Продуктопроводи. На території України діє також низка міжнародних продуктопроводів. Серед них аміакопровід Тольятті (Росія) — Горлівка — Одеса, етиленопровід Калуш — Тісауйварош (Угорщина).
У перспективі через територію України планується будівництво великих трубопроводів, якими можна буде транспортувати нафту і газ із Азербайджану, Ірану для власних потреб і в країни Європи.
Морський транспорт розвинений на півдні країни — на узбережжі Чорного та Азовського морів. В Україні є три морські пароплавства: Чорноморське, Азовське, Українське Дунайське, які мають 19 великих портів. Найбільші з них — Одеса, Іллічівськ, Херсон, Миколаїв, Севастополь, Євпаторія, Південний, Керч, Маріуполь, Бердянськ.
Морський транспорт відіграє важливу роль в експортно-імпортних та каботажних перевезеннях. Каботажними називають перевезення між портами однієї держави. Малий каботаж — це перевезення між портами одного моря (наприклад, залізної руди з Керчі до Маріуполя через Азовське море). Великий каботаж — це перевезення в межах однієї держави, але між портами різних морів (Чорного і Азовського). Основні вантажі в морських перевезеннях — нафта і нафтопродукти, залізна руда, будівельні матеріали.
Від портів України створено три міжнародні залізничні паромні переправи: Іллічівськ — Варна (Болгарія), Іллічівськ — Поті (Грузія), Керч — Тамань (Росія).
Фрахт – плата за перевезення вантажів іноземних держав.
РІЧКОВИЙ ТРАНСПОРТ. Річковий транспорт здійснює, в основному, внутрішньодержавні перевезення вантажів і, незначною мірою, міждержавні. Загальна довжина річкових судноплавних шляхів країни скоротилася із 4 до 2,3 тис. км. Найважливіша судноплавна артерія країни — Дніпро. Міжнародні перевезення здійснюються переважно по р. Дунай, яка сполучає Україну з багатьма європейськими державами. Основними вантажами, що перевозяться річковим транспортом, є будівельні матеріали, руда, кам'яне вугілля, зерно, метал. Найбільші річкові порти — Київ, Черкаси, Кременчук, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Херсон, Ізмаїл, Рені. До основних водних шляхів належать Дніпро з Десною і Прип'яттю, Південний Буг, Сіверський Донець, Дністер, Дунай. Працює 13 річкових портів.
АВІАЦІЙНИЙ ТРАНСПОРТ. За обсягами перевезень авіаційний транспорт посідає останнє місце у транспортній системі України. Це — наймолодший вид транспорту, що виконує важливі функції у зв'язках нашої країни з іншими державами світу. Він здійснює, насамперед, перевезення пасажирів, а також пошти і вантажів, що швидко псуються. Найбільші аеропорти України розміщені в Борисполі, Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Сімферополі.
Для повітряних перевезень України характерна велика, порівняно з іншими видами транспорту, сезонна нерівномірність: їхній обсяг зростає, починаючи з квітня й до серпня включно. Середня відстань авіаперевезень перевищує 1 тис. км.
Повітряні маршрути з’єднують Київ з аеропортами країн Західної Європи й Близького Сходу. Найбільший обсяг перевезень здійснюється з Франкфуртом, Дюссельдорфом, Віднем, Лондоном, Тель-Авівом. В Україні існує досить розгалужена мережа аеропортів. Розрізняють магістральні та місцеві аеропорти. Магістральні обслуговують переважно обласні центри і Київ. Авіаційний транспорт відіграє важливу роль у здійсненні міжнародного сполучення України, особливо на заході, сході та півдні, а також у межах національної транспортної мережі, зокрема у напрямку захід - схід (Львів - Харків, Львів - Дніпропетровськ). Специфіка цього виду транспорту (швидкість, комфортність тощо) зумовлює його пріоритетний подальший розвиток.
Основні аеропорти - Бориспіль і Жуляни у м. Києві, Одеса, Сімферополь,
Харків, Львів, Дніпропетровськ. В Україні також налічується близько 100 аеродромів, з яких 32 - цивільної авіації. На Київ припадає майже 1/6 всіх авіаційних пасажирських перевезень країни.
У межах внутрішнього сполучення експлуатуватимуться переважно авіалінії Київ - Сімферополь, Київ - Одеса, Київ - Львів, Київ -
Ужгород. Спостерігатиметься тенденція до загального скорочення регулярних внутрішніх рейсів водночас із значним збільшенням обсягів чартерних, рейсів між обласними центрами для ділових поїздок з використанням малої авіації (літаки на 8 - 12 пасажирів), а також до регулярної експлуатації невеликих аеропортів.
Основними проблемами розвитку повітряного транспорту в Україні являється застарілий парк літаків, фактична відсутність внутрішньодержавних перевезень, невідповідність технічних можливостей аеропортів України сучасним міжнародним вимогам.
Дякуючи швидкості перевезень в повітрі доцільно перевозити швидкопсувні товари.
МІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ Міський пасажирський транспорт включає метрополітени, трамваї, тролейбуси, автобуси, таксі.
Метро є у Києві, Харкові, Дніпропетровську. У 24 місцях України загальна протяжність трамвайних копій складає 2,2 тис. км. Протяжність тролейбусних ліній складає 4,2 тис. км.
Понад 400 міст і сіл України мають автобуси загального користування для внутрішньоміських перевезень.
У 164 містах працюють легкові таксі.
Транспорт, на відміну від інших галузей господарства, має лінійно-вузловий характер розміщення. Основними елементами його територіальної структури є транспортні шляхи, транспортні пункти і вузли. Серед транспортних шляхів розрізняють магістралі — дороги з підвищеною пропускною здатністю. Транспортні магістралі є спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або такими, що поєднують лінії двох чи навіть трьох видів транспорту — так звані полімагістралі. До полімагістралей відносяться, наприклад, залізнично-автомобільна Київ —- Житомир — Рівне — Львів, автомобільно-залізнично-річкова Київ — Дніпропетровськ — Запоріжжя та ін.
До транспортних пунктів належать залізничні й автобусні станції, річкові і морські порти, аеропорти та ін.
Транспортні вузли — це місця перетину або розгалуження не менш як трьох шляхів сполучення одного або різних видів транспорту. Вони можуть бути спеціалізованими (залізничні, автомобільні) або інтегральними (автомобільно-залізничні, залізнично-автомобільно-річкові та ін.). Прикладом автомобільного транспортного вузла є Умань, залізничного — Сміла. Місто Київ є автомобільно-залізнично-річково-авіаційним вузлом.
Важливе значення для зовнішніх перевезень мають транспортні коридори. Це — політранспортні магістралі (разом із розміщеними вздовж них об'єктами транспортної інфраструктури), якими здійснюються перевезення за межі країни. Україна сполучена із країнами-сусідами кількома транспортними коридорами. Ними через її територію здійснюються також транзитні перевезення. Однак рівень розвитку й облаштування транспортних коридорів не задовольняє зростаючих потреб трансєвропейського сполучення. Нині транспортна мережа України залучена до формування потужних міжнародних транспортних коридорів загальноєвропейського значення — трьох автомобільно-залізничних (Дрезден — Краків— Львів; Трієст — Будапешт — Чоп — Львів — Київ; Гельсінкі — Санкт-Петербург — Київ — Бухарест) і дунайського водного. Крім цього, Україна разом із країнами Закавказзя пропонує свою територію для формування трансєвразійського політранспортного коридору.
Проблеми транспорту
Проблемами залізничного й автомобільного транспорту є забезпечення пальним та оновлення рухомого складу. Використання рідкого палива призводить до сильного забруднення повітря важкими металами і канцерогенами. Тому необхідно використовувати фільтри, а також перевести автомобільний транспорт на газ, а залізничний — на електротягу. Проблема забезпечення вантажними автомобілями різних модифікацій, а також електровозами та дизельними поїздами вирішується на підприємствах Кременчука та Луганська.
Недостатня в Україні і довжина автомобільних та залізничних шляхів, їх якість. Це спричиняє сповільнення швидкості доставки і зниження якості вантажів, аварійні ситуації на дорогах. Крім будівництва шляхів з твердим покриттям, важливим є будівництво паралельних колій на залізницях.
Поліпшення стану потребує і трубопровідний транспорт, на якому теж бувають аварійні ситуації.
Проблемами міського транспорту (трамвайного, тролейбусного, автобусного, метро) є оновлення рухомого складу, зростання обсягів пасажирообігу. Автобусний транспорт у місті є одним з основних забруднювачів довкілля відпрацьованими газами, а тому його необхідно переводити на газ, замінювати електротранспортом. Метрополітени поки що діють тільки у трьох містах України — Києві, Харкові, Дніпропетровську. У перспективі лінії метро мали б діяти в Одесі, Донецьку, Запоріжжі, Львові.
ПРЕЗЕНТАЦІЇ ДО ТЕМИ
ТЕСТИ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТЕОРІЇ
ДРУКОВАНІ ДЖЕРЕЛА
ВІДЕОМАТЕРІАЛИ
Немає коментарів:
Дописати коментар